Інтерв'ю футболістки із Радивилова Яни Котик

Інтерв'ю футболістки із Радивилова Яни Котик, яка розпочинала свою кар'єру в Костопільському ліцеї, виступала за ЖФК "Родина-Ліцей", а зараз основна гравчиня ЖФК "Ворскла" та у 2024 році зіграла дебютні матчі за збірну України із футболу.

Джерело: ua.tribuna.com 

• Чому саме футбол?

- Я з дитинства була непосидюча, тому і намагалась приймати участь у будь-яких активностях. Займалась танцями, легкою атлетикою, баскетболом, волейболом і звісно ж футболом. І саме до футболу я відчувала особливий потяг, в дитинстві більшість свого часу проводила саме на футбольних полях зі своїми друзями. Тому навіть подорослішавши нічого не змінилося.

• Чи пам'ятаєте свій перший матч у професійній кар'єрі?Які враження залишилися?

- Так, я памʼятаю свій перший матч в Чемпіонаті України. Ця гра була в Харкові проти команди Житлобуд-2. Моєї теперішньої команди, яка згодом увійшла в структуру чоловічої команди Ворскли і відповідно тепер команда називається ЖФК Ворскла. Якщо бути відвертою то з яким рахунок закінчилась гра я не памʼятаю, а можливо це на краще. Незважаючи на поразку враження залишились захоплюючі та надихаючі. Тому що вже на той час Житлобуд-2 були грандом жіночого футболу в Україні. Дівчата дійсно були на високому рівні, тому виникло неймовірне бажання працювати над собою, удосконалювати себе та свої футбольні навички, щоб у майбутньому грати на такому рівні.

• Чи можете назвати "Ворсклу" другою домівкою?

- Мабуть так, можу назвати цю команду другою домівкою. Я вже чотири роки з гордістю захищаю кольори саме цієї команди. Вдячна тодішньому колективу: дівчатам, тренерському штабу, керівництву, які прийняли мене, коли я вперше приїхала до команди. Вдячна і теперішньому колективу, за те що почуваюсь, як вдома.

• Як ви оцінюєте рівень жіночого футболу в Україні на сьогоднішній день?Можливо хотіли б щось змінити?

- З кожним роком рівень жіночого футболу в Україні набирає обертів та прогресує. Звісно, якщо порівнювати на сьогоднішній день, наприклад, з Європою, то ми дещо відстаємо. Проте зараз в чемпіонаті команди досить добре укомплектовані для боротьби за призові місця, тому є можливість рости та прогресувати. Звісно хочеться більше, але ми над цим працюємо.

• Як ваші близькі підтримують вас у футбольному шляху?

- Мої найвідданіші фанати - це мої батьки. Вони мій міцний фундамент, який допомагає мені пережити, як складні періоди, а також досягати поставлених цілей. Їхня безумовна підтримка надає сили та віру в себе. Ми спілкуємось щодня по телефону, тому що я знаходжусь за сотні кілометрів від рідного дому.

• Як ви реагуєте на критику?

- Нормально, якщо вона обґрунтована та аргументована. Така критика є поштовхом, працювати більше, працювати краще. На іншу критику «диванних експертів» я не реагую.

• Якою була ваша перша участь в національній збірній України?Які відчуття ви отримали,представляючи свою країну на міжнародній арені?

- Моя дебютна гра у складі національної команди була проти Болгарії. Це була моя ціль та мрія дебютувати за головну команду країни. Я хвилювалась перед грою, адже я розуміла, що я роблю крок вперед в своїй карʼєрі і мені потрібно показати свою кращу гру та не підвести команду. Ми виграли 0-4, я зіграла всю гру та мені вдалась відзначитись голом після стандартного положення. Це були незабутні емоції, які я ніколи не забуду. Я вдячна тренерському штабу, які довірились мені, а також вдячна дівчатам, які підтримували на полі та за його межами.

• Якби не футбол,чим би займалися?

- Скоріше за все це була б легка атлетика. Я займалась легкою атлетикою 7 років. Мені пропонували займатись цим професійно, але я не відчувала пристрасті до цього виду спорту. Я бігала такі дистанції, як 400м. та 800м. Виграла неодноразово обласні змагання серед свого віку. Легка атлетика-чудовий вид спорту, але це переважно індивідуальне змагання. Та мені більше імпонує командний вид спорту, тому і обрала футбол.

• Який момент із Ліги Чемпіонів вам запам'ятався найбільше?

- Гра проти естонської Флори. Це була складна гра, матч тривав 120 хвилин. Це був справжній виклик, але в нас була неймовірна сила духа і все ж нам вдалося перемогти 4:3. Також для мене це була особлива гра, тому що я вперше вийшла в основному складі в матчі Ліги Чемпіонів та мені вдалося відзначитись голом. Для мене це було дуже важливо.

• Як ви ставитесь до того, що жіночий футбол іноді недооцінюють?

- Жіночий футбол часто недооцінюють через стереотипи, історичну нерівність та недостатню увагу з боку медіа та спонсорів. На мою думку це несправедливо, оскільки футболістки демонструють не лише високу майстерність, але й надихають мільйони дівчат по всьому світу займатись спортом. Радію, тому що ситуація поступово змінюється, популярність жіночих футбольних турнірів зростає, а великі клуби та організації вкладають більше ресурсів у розвиток жіночих команд. Такі зміни потребують часу, але вони показують, що жіночий футбол має великий потенціал і заслуговує на рівну підтримку.

• Які ваші цілі у футболі на найближчі декілька років?

- Ставлю перед собою максимальні цілі, та працюю для цього щодня. Головною метою цього сезону є виграти чемпіонат України, щоб зіграти в турнірі Ліги Чемпіонів та потрапити в груповий етап. Також мрію спробувати свої сили в Європейському чемпіонаті та закріпитись в складі національної команди.