Як грає та тренується КОЛІФКС-Костопіль в умовах війни
Наприкінці вересня стартував Чемпіонат Рівненської області. Участь бере 11 команд. Зокрема вперше у змаганнях такого масштабу взяла участь команда костопільського ліцею КОЛІФКС-Костопіль.
Уже зіграно три тури і костопільчани відчули на собі усю гаму футбольних емоцій. У їхньому активі перемога над ДЮСШ-Верес 4:1, мінімальна поразка від “Калини” 0:1 та несподівана нічия із минулорічним срібним призером Чемпіонату “Соколом” із Садового. У такий спосіб команда частково повернула борг за поразку у Кубку області 0:3.
У КОЛІФКС-Костопіль 5 забитих голів і три пропущених. Кращим бомбардиром із двома м’ячами наразі є наддосвідчений Сергій Піддубний.
Ми поспілкувалися із головним тренером КОЛІФКС-Костопіль Дмитром Улянчуком про футбол в умовах війни.
"Якби не проводили, то не знаю де б ми цих дітей поділи і що б вони робили."
На фото: по центру Дмитро Улянчук, справа гравець КОЛІФКС-Костопіль Сергій Степанюк
Чи легко було зібрати команду?
- Зібрати команду було не важко, адже у нас ліцеїсти займаються. Це більше півкоманди. Тут і випускники, і ті, хто зараз навчається в спортивному ліцеї. Ну й трохи дорослих взяли. Сергій Степанюк у нас тренером працює у ліцеї, тому грає за нас. А Сергій Піддубний уже кілька років грає із Степанюком, в Луцьку зокрема. Тому легко із ними домовилися.
Особливості підготовки команди до кожного туру?
- У нас то в стандартному режимі, адже ліцей працював.Тренування двічі на день. У команді і діти, і старші, і досвічені, які доповнюють хлопців. Кілька разів було, що тренуємося, тут повітряна тривога і йдемо усі в укриття. У нас є бомбосховище в ліцеї. Команда психологічно уже трохи підготовлена, бо ми з 6 вересня, як ліцей, працюємо. Це не перший раз. Вони і з уроків йдуть і з тренувань.
Правильно, що Чемпіонат області проводять цього року?
- Якби не проводили, то не знаю де б ми цих дітей поділи і що б вони робили. Це в контексті того, що й під час коронавірусу сиділи, і відсиділи до вересня цього року. Плюс спершу ж дозволили проводити УПЛ, а вже потім й інші чемпіонати. Це добре, що проводять, бо є ігрова практика. Ми ж розпочали і граємо заради дітей, бо фінансово нам мало хто допоміг. Коштом ліцею закриваємо транспорт і ще деякі витрати, є гравець у команді, який теж допомагає. І дуже добре, що нам і ДЮСШ-Верес РОАФ дозволила грати без фінансового внеску.
Чи змінилось відношення на полі між усіма учасниками поєдинку?
- Були заруби і залишились, тому що коли людина виходить на поле, вона там забуває про все. Вона виходить і грає. А тоді уже закінчується матч, трохи якась ейфорія виходить і тоді вже все стає на свої місця. І про сирени згадують, і про все інше. Я, правда, не граю, стою збоку, але теж забуваю під час матчу про все. Віддаєш усі емоції поєдинку.